Уладівський ЗДО
Калинівський район, Вінницька область

Ознайомлення з природнім довкіллям

Екологічне виховання дошкільників

В екології природи й екології душі - єдиний шлях

Серед важливих проблем сучасності, що турбують людство, особливо виділяються екологічні. Увесь світ зіткнувся з глобальною екологічною кризою. Ця проблема потребує негайного вирішення. Тому серед багатьох напрямів навчально-виховної роботи з дітьми дошкільного віку екологічна освіта набуває дедалі більшої актуальності.

В.О. Сухомлинський довів, що природа сама собою не виховує, виховує лише активна взаємодія дитини з нею.Самих екологічних знань з охорони навколишнього середовища, якщо вони не втілюються на практиці, недостатньо. Важливо, щоб вихованці брали участь у збереженні і збагаченні природи рідного краю, тільки у цьому разі у них сформуються необхідні компетенції, розвинеться відповідальне, бережне ставлення до навколишнього середовища.

Метою екологічного виховання є цілеспрямоване формування у вихованців міцних екологічних знань, розуміння  органічного взаємозв'язку і єдності людини з навколишнім середовищем як єдиної гармонії, виховання особливої відповідальності за стан навколишнього середовища. І тільки з дитячих років, коли маленькі душі як губка, втягують у себе знання, слід прищеплювати і виховувати в дітях екологічно чистий світогляд.

Дитина приходить у дитячий садок. У неї ще не сформовані стійкі погляди, переконання, інтереси. Своє завдання ми вбачаємо в тому, щоб сформувати мислення та екологічну культуру кожної дитини, навчити молоде покоління жити за законами природи. Дитячий садок відкриває для цього неабиякі можливості, бо саме тут, в цьому віці, у дітей закладаються основи інтелекту, структура мислення, а природна допитливість дітей та щирий інтерес до оточення створюють надзвичайно сприятливі умови для формування екологічної свідомості.Природа не тільки об'єкт пізнання, не тільки сфера активної діяльності дошкільників, а й частина їх буття, взаємовідносин, всього ладу їх життя. 

Мета екологічного виховання:

  • виховання любові, чуйності, доброзичливого ставлення до об'єктів природи;
  • виховання потреби у спілкуванні з природою, уміння спостерігати й відчувати її красу й гармонію;
  • розвиток інтересу, прагнення до пізнання природи;
  • виховання культури поведінки, відповідальності за свої вчинки у природі;
  • формування здатності та вмінь піклуватися про природні об'єкти та своє здоров'я;
  • екологічно спрямована діяльність.

Усі заходи, що організують вихователі у роботі з екологічного виховання мають відповідати вимогам Програмі «Дитина», що ґрунтується на принципі природовідповідальності, і допомогти в організації сфери життєдіяльності дитини.
При цьому важливо використовувати інтегрований підхід до розв'язання завдань через практичну діяльність у природі, залучаючи музичну, зображувальну, мовленнєву, ігрову форми роботи.

Основні завдання екологічної освіти дошкільнят:

1. Розвиток естетичного відчуття світу дошкільнят.
2. Розвиток уявлень про взаємозв'язки у природі.
3. Засвоєння елементів екологічної культури.
4. Засвоєння перлин народної мудрості про дбайливе ставлення до природного оточення.
5. Виховання справжньої любові до природи, бажання піклуватися про рослин і тварин, різко негативне ставлення до їх знищення.
6. Стимулювання допитливості та зацікавленість у пізнанні природи.
7. Формування навичок культурної поведінки у довкіллі.
8. Формування постійної потреби у зміцненні й збереженні власного здоров’я та здоров'я інших людей.

Основні завдання екологічного виховання дошкільнят:

  • формування системи елементарних знань про предмети та явища навколишнього середовища як умови життя особистості в сучасному суспільстві;
  • набуття навичок розумової праці, удосконалення дослідницьких умінь, що виявляються в аналізуванні, систематизуванні, поясненні, доведенні, міркуванні;
  • цілеспрямоване керівництво вихователя розвитком мислення дитини під час ознайомлення із природою, дотримання чітко сформульованого плану;
  • на етапах опанування нового матеріалу, повторення, практичного застосування набутих знань і навичок доцільно опанувати метод моделювання природних об'єктів і явищ (діти із задоволенням експериментують, вирощують квіти, саджають насіння). Процеси, що відбуваються, навчають дітей розкутості, обережності, дбайливого ставлення, уміння берегти, цінувати природні явища.

Навчити дітей бачити взаємозв'язок між рослинами і тваринами, розуміти, як людина впливає на їхнє життя. Формувати у дітей уміння бачити красу у всьому живому, незалежно від того, чи то людина, рослина, тварина. Розуміння істини, що в природі не буває корисних і шкідливих тварин, натомість усі вони пов'язані одне з одним, одне одному потрібні, а отже корисні. Розвивати у дітей почуття: небайдужості, вміння відчувати себе на місці квітки, рослини тощо. Навчити любити і охороняти природу не на словах, а допомагаючи квітам, деревам, тваринам, птахам, усьому живому. Збудити у дітей емоційний відгук на різноманітні явища природи, зародити в них бажання милуватися і насолоджуватися нею і висловлювати свої почуття засобами художнього слова. Серед актуальних завдань, які розв'язує сьогодні наш дошкільний заклад, чільне місце належить екологічному вихованню.  Ми мусимо навчити дітей розуміти і любити природу; прищепити їм відчуття різноманітності форм, фарб, звуків у природі, прищепити потребу не лише милуватися, а й пізнавати, спостерігати і, працюючи в її скарбницях, заглиблюватись у таємниці, розкривати доступні для них явища. В екологічному вихованні особливе місце посідають радісні емоції, відчуття волі на лоні природи, задоволення властивої дитині активності у взаємодії з навколишнім середовищем, можливість самовираження через конкретні дії дослідницького змісту. 

Ми використовуємо багато форм та методів роботи, щоб дати дітям екологічні знання:  екологічні заняття всіх видів; дидактичні ігри, вправи; екскурсії, спостереження; проблемні ситуації, мовні логічні завдання; праця в природі, дослідження; конкурси, вікторини; література, народний фольклор.

Розкрити перед дитиною красу природи і навчити побачити її справа складна. Для цього вихователь сам повинен вміти жити в гармонії з природою, а діти повинні бути готові наслідувати кожен його рух. Вони дуже спостережливі і уважні до слів вихователя, добре відрізняють позитивне і негативне в діях дорослих. Екологічна вихованість, щира любов до природи означає не тільки певний душевний стан, сприйняття її краси, а й її розуміння і пізнання. Таким чином, найважливішою умовою успішної реалізації екологічного виховання є створення середовища, в якому дорослі особистим прикладом демонструють дітям правильне ставлення до природи і активно, у міру своїх можливостей, разом з дітьми беруть участь в природоохоронній діяльності. Тому у кожній групі створений куточок природи, який знайомить дітей з кімнатними рослинами, умовами необхідними для їх росту і розвитку, для спостережень та праці в природі. 

Екологічна стежинка, яка знаходиться на території закладу та поза межами виконує пізнавальну, розвиваючу, естетичну і оздоровчу функцію. Створюючи стежку, ми намагалися використовувати якомога більше і цікавих об'єктів. Перш за все ми вибрали дерева, чагарники різних порід, різного віку, різної форми. Також у нас знайшовся старий пень, земля покрита мохом, гриби, мурашині доріжки, скупчення солдатиків, невелика галявина з лікарськими рослинами: мати й мачуха, деревій, ромашка, різні комахи: метелики, сонечка, гусениці, а на одній, дуже високій березі є гніздо. Екологічна стежка дозволяє більш продуктивно використовувати звичайні прогулянки з дітьми для екологічних занять і одночасно для оздоровлення дітей на свіжому повітрі. 

Екскурсії - також один з основних видів занять і особлива форма організації роботи з екологічного виховання, одна з дуже трудомістких і складних форм навчання. На екскурсіях діти знайомляться з рослинами, тваринами і одночасно з умовами їх проживання, а це сприяє утворенню первинних уявлень про взаємозв'язки в природі. Завдяки екскурсіям розвивається спостережливість, виникає інтересу до природи. Перебуваючи в парку діти збирають різноманітний природний матеріал для подальших спостережень і робіт у групі, в куточку природи. З вихованцями були організовані дуже цікаві екскурсії: "Комахи - наші помічники або шкідники?", "Золотий луг", «Фарби осені», «Зимова казка», « Як тобі живеться, квіточко?».

Під час прогулянок діти знайомляться з властивостями піску, землі, глини, снігу, льоду, води. Крім цього використовуються різноманітні ігрові вправи "Знайди за описом", "Що, де росте", "Пізнай і назви", "Вершки-корінці", "Загадки про тварин" на впізнавання дерев, чагарників.

Велику роль у формуванні екологічної свідомості має і практична дослідницька діяльність. Природознавчі дослідження є одночасно продуктом і процесом. Як продукт природознавчі дослідження є організованим об’єктом знань про фізичний і природний світ. Як процес – це спостереження та експериментування. Дуже важливо, щоб діти брали участь у процесі дослідження природи, оскільки ті вміння, які вони розвинуть у собі, будуть переноситися в інші навчальні дисципліни й стануть в нагоді впродовж усього життя.

Наш колектив вважає, що сучасне екологічне мислення треба вирощувати, як вирощують культурні злакові. Вирощувати, беручи все найкраще від екологічного сприймання наших предків та інших народів.

«Природа стає виховним могутнім фактором лише тоді, коли маленька людина після трьох, чотирьох років навчання... з подивом приходить до думки: світ навколо мене став багатшим, красивішим і ця зміна світу - моя праця, це я.» (Сухомлинський В.О.).

Методичні рекомендації щодо формування екологічної відповідальності
дітей дошкільного віку.

Екологічне виховання - процес педагогічно спрямований. Завдання вихователя - допомогти маленькому досліднику розібратись у розмаїтті об'єктів і явищ природного середовища, викликати інтерес до нього, навчитись бачити духовне благородство, милосердя і на основі цього виховувати прекрасне в собі, почуття любові до всього живого, бажання охороняти й примножувати все, чим багата рідна земля.

В наш час охорона природи є найважливішою справою держави, народу. Настав час керуватися правилами екологічного гуманізму, головна ідея якого - людина - частка планетарної родини з новою екологічною етикою, яка грунтується на шануванні всіх живих істот Землі. І завдання педагогів - максимально наблизити вивчення предмету до безцінного джерела знань - рідної природи.

Проаналізувавши результати проведеної роботи, ми визначили основні вимоги до вихователів:

  • мати достатній обсяг знань про світ природи;
  • демонструвати позитивний приклад поведінки в екологічному довкіллі;
  • у процесі діяльності врахувати вікові можливості малят;
  • під  час  роботи  головну увагу приділяти моральній та інтелектуальній спрямованості дітей;
  • використовувати новітні дослідження науковців;
  • врахувати наявний досвід дошкільників;
  • будувати роботу на основі системного підходу, використовуючи календарно - перспективне планування;
  • чітко формулювати і визначати програмові завдання (який вибирається   об'єкт, з чим знайомиться, чого навчається, що закріплюється, розвивається, виховується тощо);
  • особливу увагу звертати на першорядну  значимість оточуючого світу та роль людини в його збереження;
  • навчальний   процес   будувати   на   основі   живого сприймання природного довкілля;
  • добираючи інформацію, враховувати психологічні стимули, які сприяють кращому засвоєнню дітьми природничих знань (розпоч цікавого, вагомого, що привертає увагу дитини - поведінка, спосіб пересування, зовнішня ознака);
  • інформацію  про  живі  істоти  прагнути  подавати,  проводячи паралелі з людиною: влаштування гнізда, догляд за дитинчатами тощо;
  • урізноманітнювати роботу активними формами та методами ознайомлення з природою;
  • в практику роботи впроваджувати такі ефективні форми організації праці з дитиною, як: тематичні дні, екологічні проекти, екологічні стежини;
  • творчо використовувати передовий  екологічний досвід з екологічного виховання;
  • налагодити систематичне екологічне просвітництво батьків вихованців;
  • воєю діяльністю сприяти популяризації екологічного виховання серед широкого кола громадськості.

Логін: *

Пароль: *