Логіко-математичний розвиток
Компетентнісний підхід у формуванні елементарних математичних уявлень
В своїй роботі ми дотримуємося принципу інтеграції у формуванні логіко-математичної компетентності дитини, поєднуючи різні сфери життєдіяльності, показуємо, що числа і форми існують у світі природи, культури, тобто поєднуємо зміст різних сфер життєдіяльності та ліній розвитку. Реалізація принципу інтеграції забезпечує цілісність навчально-виховного процесу, створює умови для застосування дітьми набутих знань у різних видах діяльності.
Ознайомлюючи дошкільників із різною формою предметів, показуємо ці форми в навколишньому світі, звертаємо увагу на їх красу в природі та мистецтві.
Педагоги нашого закладу використовують у своїй роботі засоби художнього слова – це українські колискові, загадки, приказки, прислів’я, лічилки, казки.
Колискова пісня – оберіг від усякої напасті, зла й страху, прилучення до рідного, святого. Малеча охоче слухає колискові, старші дошкільнята залюбки співають їх своїм лялькам. Ми використовуємо колискові ще й для розвитку логіко-математичного мислення. Здебільшого в них згадується про число, кількісну та порядкову лічбу.
А-а-а, котки два –
Шарі, бурі обидва.
Один пішов по миші,
Другий Юрку колише.
Що ж ви, котки, зробили,
Що ви Юрчика збудили!
Запитуємо дитину: «Скільки було котиків? Скільки котиків пішло на полювання? Скільки котиків залишилося?». Пропонуємо дітям намалювати котиків або зробити аплікацію з геометричних фігур. Визначаємо, з яких геометричних фігур краще зробити вушка, лапки, хвостик, тулуб, мордочку? За якою ознакою відрізняються геометричні фігури? (Колір, величина).
Ой ну, люлі, люлі,
Прилинули гулі,
Та й сіли на люлі.
Стали думати-гадати,
Чим дитину дарувати.
Дали їй три квіточки:
Одну квітку – сонливую,
Другу квітку – дрімливую,
А третю – щасливую.
Запитуємо дітей: «Скільки голубів прилетіло до колисочки? Скільки всього квіточок принесли голуби?». Математичне обігрування колискових цікаве для дошкільників.
Народ створив безліч жартівливих задач, загадок, прислів’їв, приказок, у яких використано математичні поняття. У них виявляється розум, кмітливість, спостережливість українського народу. Отож, читаючи малюкам казки, загадуючи загадки, звертаємо увагу дітей на математичний зміст у цих творах. Використання їх підвищує інтерес до математики, дає змогу внести елемент змагання, створити гарний настрій.
Казки – це духовне багатство культури нашого народу. Казка подає дитині перші відомості про навколишній світ, розмаїття його форм. Наші діти, як колись і ми, люблять слухати казки, бути героями казок. У багатьох казках елементи математики знаходимо вже в самій назві: «Вовк і семеро козенят», «Колобок», «Ріпка». Читаючи дітям художні твори, розповідаючи казки, закріплюємо знання дітей про логіко-математичні поняття. Використовуючи зміст казки «Колобок», ми закріплюємо знання дітей про геометричні фігури (колобок має круглу форму, він котиться), вміння лічити героїв казки, вправляємо їх в орієнтуванні у просторі, вчимо здійснювати порівнювання за величиною.
Розповівши казку «Зайчикова хатка» та розглянувши ілюстрації до казки, пропонуємо дітям викласти з геометричних фігур будиночок для зайчика.
В казці «Колосок» – закріплюємо знання про величину – мишенята малі, а півник великий.
В казці «Ріпка» закріплюємо вміння дітей здійснювати упорядкування від найбільшого героя казки до найменшого, закріплюємо вміння лічити, орієнтуватися у просторі.
Особливе місце в логіко-математичній діяльності дитини займають казкові сюжети, цікаві історії чи веселі розповіді.
Способи народної математики майже забуті. Наше покоління вже їх не знає. Отже, ми цікавимось минулим свого народу, серед інших відомостей збираємо також відомості про стародавні українські методи лічби, вимірів.
Заняття з логіко – математичної діяльності з елементами народознавства